Хоча людей з давніх давен переслідувала ідея штучного охолодження і вони тисячоліттями використовували віяла, опахала і спеціально навчений персонал, але саме 1902 рік прийнято вважати роком винайдення кондиціонера.
Американський інженер Уілліс Каріер створив небачене на той час неймовірне чудо-обладнання для одної із друкарень Нью-Йорку. По конструкції це справді нагадує сучасний кондиціонер, але основним його призначенням було створення не прохолоди для працівників, а усунення вологості повітря, яка погіршувала якість друку.
Перші кроки по вдосконаленню сфери кондиціонування повітря були зроблені тільки в середині 20-их років. В ті роки кондиціонери коштували дуже дорого і проектувались лише для конкретних будівель. Вони стали прототипами сучасних центральних систем кондиціонування повітря.
Але повномасштабне розповсюдження кондиціонерів почалося лише в середині сорокових років, після створення перших портативних систем, розрахованих на одне приміщення. Вони були названі віконними кондиціонерами і вперше випускалися в США, а потім в Європі та Японії. В ті роки це було великим проривом.
Наступним важливим кроком стало винайдення в 1961 році першої спліт-системи, назва якої пішла від англійського слова «split», що означає поділений, розщеплений. Тоді вперше реалізували ідею розділення кондиціонера на 2 блоки, перемістивши на вулицю компресор, який видавав багато шуму.
Спочатку з’явились спліт-системи з внутрішнім блоком настінного типу, пізніше колонного, підлогового, стельового, касетного і канального типів. Потім були створені системи, в яких з одним зовнішнім блоком змогли працювати два та більше внутрішніх, вони отримали назву мультиспліт-системи.
На сьогоднішній день спліт-системи найбільш розповсюджені в Східні та Південно-Східній Азії.